Лубни за три години (закінчення)

Пройшовшись однією з прибережних вуличок, потрапляємо на Хорольський узвіз. Нині його переробили у сучасну широку асфальтівку, але поруч збереглася і вузенька бруківка, якою ми й повернемося до центральної частини міста.

Старий Хорольський узвіз

У горішній частині узвозу потрапляємо на площу Революції, на центральній алеї якої встановлено пам’ятник жертвам одразу двох останніх воєн.

Військовий монумент

Поруч можна знайти і справжню бойову гармату часів Другої Світової.

Гармата часів Другої Світової війни

А на схилі скверу, зверненому у бік дороги, викладено більш давній знак – історичний герб Лубнів.

Герб міста Лубни

Певно для підсилення враження, ресторанчик неподалік теж спорудили у романтичному середньовічному дусі.

Сучасність під старовину

Дорога до центру поступово переносить від романтики до реалій. Ось такий вигляд має міський будинок культури.

Міський будинок культури

А далі пішов ланцюжок площ, сквериків та парків вздовж центральних вулиць. Як годиться, в кожному можна знайти якийсь пам’ятник або ще щось цікаве. Навпроти будинку культури стоїть колона з погруддям радянського політичного діяча Сергія Кірова.

Монумент Сергію Кірову

Далі ми переходимо на широку площу з ще одним пам’ятником, присвяченим заснуванню Лубен.

Монумент заснуванню Лубен

Трохи далі знаходимо міський парк, вхід до якого прикрашає низка інформаційних стендів про місто.

Інформаційні стенди

А ось і неодмінний географічний центр кожного більш-менш значного населеного пункту з радянської епохи – монумент засновнику СРСР Володимиру Леніну.

Володимир Ленін

Заглибимося в парк. Тут герої народних казок

Казкові герої

мешкають поруч з героями визнаними офіційно.

Герої-лубенці

Зробимо невелике відхилення від нашого кільця і пройдемося кілька кварталів вздовж дороги на Мгарський монастир (сам монастир знаходиться за містом і сьогодні ми його обійдемо увагою). За парком знаходимо монумент памяті лубенцями, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Пам'ять про ЧАЕС

Трохи далі можна побачити пам’ятник Василю Чапаєву. Хоч я й багато мандрував, але це перший монумент присвячених цьому радянському комдиву, який я зустрів.

Василь Чапаєв

Повернімося назад до центру. На черзі ще один парк – дитячий імені Олеся Донченка. Про це, як і про творчий шлях письменника, можна дізнатися з таблички над вхідною брамою.

Вхід до дитячого парку

Окрім чисельних атракціонів тут є й кілька монументів з дітьми.

Монументи в дитячому парку

А ще, між густої зелені приховалася церква «Парафія всіх святих», та так, що знайти вдалий ракурс для зйомки досить важко.

Парафія всіх святих

Останній парк на нашому шляху – «Заводський». Він знаходиться на деякому віддаленні від центру і, як видно з назви, оточений промзоною. Тому й серед його цікавинок є всього одна – пам’ятник трударям.

Заводський парк

З парадного боку заводські комплекси теж мають щось на кшталт прикрас. Наприклад, барельєфи виробничо-наукової тематики.

Барельєф на заводському корпусі

Або меморіальні дошки, серед яких часом і кумедні. Наприклад, за бажанням одну з них можна трактувати, як про споювання німецьких танкістів.

Про війну

Через дорогу – автовокзал.

Автовокзал

Звідси вже видно і залізничний вокзал. Дорогою до нього минаємо останню пам’ятку.

Церква між вокзалами

На цьому мандрівка завершилася. Більше фото я опублікую у наступні дні.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*