Одного разу в липні (закінчення)

Нові Безрадичі   Ми йдемо, а тим часом стає все темніше. Пройдено вже більше, ніж до обіду, і хлопці починають мені задавати питання про те, скільки ще лишилося. Я помічаю знайомі місця і кажу, що ще кілометрів зо два. Проте один кілометр змінює інший, а того, що треба, я не знаходжу. Хлопці починають сердитися, що я […]

Одного разу в липні (продовження)

На межі карт  Лісовий масив широкою дугою огинає Феофанію зі східної сторони. Близько до зовнішнього краю дуги тягнеться ґрунтова дорога. Через деякий час вона раптово виводить нас з лісу і перед нами відкриваються поля. Спершу йдемо попід деревами, але потім повертаємо прямо на південь і топчемо стерню. Попереду спуск, а за ним знову починається ліс. […]

Одного разу в липні (початок)

Коли сонце студентського життя перевалило далеко за середину і стало невблаганно хилитися до обрію, ми з друзями зібралися і почали ходити в туристичні походи. Були задумки планетарного масштабу, наприклад, пройтися мальовничими берегами Байкалу, але коли дійшло до діла, то все звелося до подорожей у межах рідної України-неньки. Для мене, і я думаю, що для будь-кого […]