Сто відсотків пригод 10

Спускаємося до водоспаду. Він дійсно дуже гарний: потужний завдяки дощам і прикрашений незвичайною кам’яною породою, червонясто-жовтуватою з дрібними блискітками. Довкола водоспаду облаштовані оглядові майданчики (з іншого, лівого боку річки, там, де ми звалилися, і стежка-то ледь помітна – з дороги ж її не видно взагалі), все акуратно обгороджено дерев’яними перилами, місцями зроблені імпровізовані сходи. Річку […]

Сто відсотків пригод 9

Тут камінці дрібніші, йти комфортніше, але починається нова халепа – альпійська сосна перетворюється в суцільні мокрі непролазні хащі. Продершись через чергові кущі, раптом зупиняюся. – Сонечко, а поглянь на мій рюкзак, чи на місці всі мої шкарпетки? –  З цього боку бачу одну… – Як одну?… – Починаю панікувати я. – Як одну?!… А в […]

Сто відсотків пригод 8

  Церква в Паляниці   Але, якщо говорити по справедливості, то дещо пощастило і звичайним корінним мешканцям. За таке сусідство село отримало новесеньку школу, досить непогану навіть за міськими мірками. Та й дерев’яна церква поруч вражала своєю красою і доглянутістю. За церквою зробили привал, і я збігав до продуктового магазину, щоб докупити деякі продуктові дрібнички. […]

Сто відостків пригод 7

Отже, ми сиділи, їли бутерброди з паштетом і ковбасою, поливаючи їх кетчупом і майонезом, запиваючи кришталево чистою джерельною водою, героїчно видобутою з глибин Кривого Хеде, і при цьому споглядали, як на протилежному схилі пастушки керували коровами, які спершу йшли в один бік, потім в інший. А між ними, енергійно виляючи хвостиками, бігало кілька собачат. Нас […]

Сто відсотків пригод 6

Я вже й місце для намету розчистила, і речі свої частково розібрала, наскладувала сухого паліччя (от з чим-чим, а з дровами тут проблеми не було) і стала енергійно відламувати гілки на впалій смереці, залізши на її необхопний стовбур, – а Віктора все немає. Місцина вкрай неоптимістична, мушу вам сказати, похмура така: довкруги лісоповал, а ми […]

Сто відсотків пригод 5

Першим пообіднім сюрпризом виявилася заболочена місцевість прямо на шляху нашого прямування. Впевнившись, що пройти неможливо, ми обійшли це квазіболото по викривленій у лівий бік дузі та повернулись до лінії колишнього кордону, про що нас повідомив черговий стовпчик № 3/2. Надалі теж неодноразово траплялося, що маркери-камені «тікали» від нас кудись у непролазні хащі, або просто були […]

Сто відсотків пригод 4

Демони вітру всю ніч терзали наш наметик, і я не могла міцно заснути, бо повсякчас здавалося, що довкола хтось ходить і нишпорить, а сама нетривка конструкція ось-ось опиниться в озері. До того ж дощ все не вщухав, і намет порядно промокнув, бо потужний вітер клав його майже на землю. Спальники через те намокли також, але […]

Сто відсотків пригод 3

Отже, ми таки йдемо лівіше, як я кажу – за напрямком (тобто за компасом). Швидкість пересування значно впала, бо ми зійшли зі стежки і сунемо навпростець по мокрій високій траві, яка – неприємне відкриття – ховала від нас дуже хвилястий рельєф. Купини, на яких я постійно підвертаю ноги, уповільнюють мою ходу аж так, що я […]

Сто відсотків пригод 2

   Наш перший підйом. Фу-у-ух!   Це дивлячись кому! Щось я себе вже кепсько почуваю. Віктор весело скаче попереду. Продовжує радувати хіба що близькість ночівлі. Краєвид став ширшим, і ніби на самому краєчку полонини стало видно дерев’яну хатку, а праворуч і вище за неї відкривався ідилічний пейзаж: світла соковита трава похилого пасовиська з флегматичними коровами […]

Сто відсотків пригод, або Чорногори-Ґорґани 2009

Ходити в гори треба. Це важко. Болісно. Інколи мокро й противно. Але прикольно. Ду-у-уже прикольно. Особливо, коли після походу перераховуєш яскраві враження і не менш яскраві синці та подряпини. Отже, ми їдемо в Карпати.  Маршрут нашої подорожі пролягатиме найвищими горами Українських Карпат. Ми розпочнемо свою мандрівку зі сходження до південних відрогів чорногірського хребта, відвідаємо загадково-моторошні […]